UkrainianRussian
<![if !mso]> v\:* {behavior:url(#default#VML);} o\:* {behavior:url(#default#VML);} w\:* {behavior:url(#default#VML);} .shape {behavior:url(#default#VML);} <![endif]><![if gte mso 9]> Normal 0 21 false false false UK X-NONE X-NONE MicrosoftInternetExplorer4 <![endif]><![if gte mso 9]> <![endif]><![if gte mso 10]> /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Звичайна таблиця"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-qformat:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin:0cm; mso-para-margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri","sans-serif"; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-fareast-theme-font:minor-fareast; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin; mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-bidi-theme-font:minor-bidi;} <![endif]>

Список претендентів до переліку світової спадщини ЮНЕСКО внесено два храми Прикарпаття. Проте, чи попадуть наші святині до цього переліку, залишається під великим питанням.

Як повідомляє Ірина Пустиннікова, редактор порталу "Замки та храми України", переважна більшість церков, які все ще вважаються дерев'яними, насправді давно перетворилася на набір бляшанок, подекуди з чеканкою.

Молитися до алюмінієвих святинь приходять не роботи - що за дисонанс. І почалося ж не вчора: ґонт почав поступатися яскравому металу ще в міжвоєнний період. Селянам здавалося, що так храм виглядає багатше. А для багатьох "багатше" і є "естетичніше". Те, що деревина в металевих обладунках швидше гниє, запріла церква в такому одязі довго не простоїть - тоді ще про це не думали.

В радянський час за храмами, які мали статус пам'яток архітектури, сяк-так слідкували, знущатися з деревини не давали. Металева пошесть відступила на якийсь час - щоб взяти реванш вже у наші дні.

Нижній Вербіж Коломийського району. Домашнє завдання: спробуйте пояснити естету-іноземцю, чому дерев'яна церква виглядає от так. Унікальний п'ятиверхий гуцульський храм Різдва Богородиці (1788-1808), весь в сяючій блясі, номінований до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Святиня вже два десятиліття пріє під чеканкою. Народ в селі возвеличує і прославляє земляка-мецената, котрий гуцульське диво на власні кошти таки оббив бляхою. Селянам видаються дивакуватими і недоречними якісь вимоги комісій і до церкви, і до брам (Ну що їм до брам, тим комісіям?

Брама в Нижньому Вербіжі теж чеканна, всі сусіди обзаздрились. А є ж ще й добудова у вигляді сільської веранди, дикі пластикові квіти над дверима, навіть нижній ярус зрубу - і той пофарбували в колір какашки. Дзвіниця теж в блясі. Теж з чеканкою.

Барвінків Верховинського району. Місцева Миколаївська церква (1867) традиційна як християнство - і яскрава як уявлення гуцулів про життя, красу і красиве життя. Бляхи виявилося мало - храм пофарбували в жовтий і екологічний кольори.

Всередині все заквітчано рушниками, килимками і пластиковими квітами. Ікони оточені флюорисцентними новорічними гірляндами.

На фотографіях 1980-х років - зовсім інший храм. Тоді церква була скромною красунею, з симпатичним піддашшям. Зараз нагадує велетенський семафор в друшляку.

Мишин Коломийського району Івано-Франківщини.

Давню пораду "золото із сріблом разом не носити" в селі не знають - і церква сяє аж двома видами бляхи: срібним і золотим.

Церква Святої Трійці і дзвіниця (1868 р.), що знаходяться у с. Микуличин, є пам'ятним взірцем гуцульського сакрального мистецтва XVIII-ХІХ ст. що зберігся й до сьогодні - пам'ятки архітектури національного значення.

Курорт Яремча запрошує на відпочинок.

Зелений туризм -сільський екологічний туризм - Карпати

Зелений екологічний туризм - Новини екотуризму